приѡсѣнѧ́тисѧ

приѡсѣнѧ́тисѧ [приосенятися]

САР-1 ‹Приосѣня́юсь›, ‹ся›, ешься, сѣни́лся, ню̀ся, ня́ться, ни́ться. гл. страд.
Бываю приосѣняемъ.
→САР-1 т.5, с.1063

чс -

См. приѡсѣни́тисѧ