пѡ́слꙋхъ [послух]
СЦРЯ ‹по́слухъ› ‹а›, с. м. Церк. и Стар. ▸ Свидѣтель. ◂ Господь да будетъ послухъ между нами. Суд. XI. 10.□
чс 1 ВЗ=1
gr по́слухъ: S,m,anim; sg,nom
См| по́слꙋхъ