хо́ботъ [хобот]
od ‹Хоботъ› хобот, 2. хвост
Дч* сущ. иногда: хвост. и҆ хо́ботъ є҆гѡ̀ ѿто́рже тре́тїю ча́сть ѕвѣ́здъ небе́сныхъ и҆ положѝ ѧ҆̀ въ зе́млю (Откр. 12, 4□)
чс 1 АП=1
gr хо́ботъ: S,m,inan; sg,nom/acc