дво́ицею [двоицею]
Фл ‹Двоицею›, ‹двоици›, ‹двоищи›, нар. Совр. нет. ▸ Дважды. ◂ Панд. Ант. XI в., л. 215. Изб. 1076 г., 158.
чс 3 Окт=1 МнК=1
gr дво́ица: S,f,inan; sg,ins
См| дво́ица