неподви́жимъ
неподви́жимъ [неподвижим]
od непоколебимый, неотпадающий
Фл ‹Неподвижим(ый)›, ‹неподвижимо›, ‹неподвижемый›. Совр. нет. ▸ Неподвижный; неизменный. ◂ Супр., 562, 10. Мин. 1096 г., Сент., 157. Мин. 1096 г., Окт., Л. 59.
чс 2
неподви́жимъ [неподвижим]
od непоколебимый, неотпадающий
Фл ‹Неподвижим(ый)›, ‹неподвижимо›, ‹неподвижемый›. Совр. нет. ▸ Неподвижный; неизменный. ◂ Супр., 562, 10. Мин. 1096 г., Сент., 157. Мин. 1096 г., Окт., Л. 59.
чс 2