неподви́жимъ

неподви́жимъ [неподвижим]


od непоколебимый, неотпадающий


Фл ‹Неподвижим(ый)›, ‹неподвижимо›, ‹неподвижемый›. Совр. нет. ▸ Неподвижный; неизменный. ◂ Супр., 562, 10. Мин. 1096 г., Сент., 157. Мин. 1096 г., Окт., Л. 59.


чс 2

См. неподви́жимый:, неподви́жимѡ: