свѣтоносѧ́щїй

свѣтоносѧ́щїй [светоносящий]

СЦРЯ ‹свѣтоноси́ти› ‹ношу̀›, ‹носи́ши›, гл. ср. Церк. ▸ Изливать свѣтъ. ◂ Всесвѣтлый свѣщнице, солнца свѣтоносящая ‹....› Мин. мѣс. Ноябр. 30.

чс *

gr свѣтонося́щій: A; :