побꙋди́ти

побꙋди́ти [побудити]

СЦРЯ ‹побужда́ть› ‹да́ю›, ‹да́ешь›; ‹побуди́ть›, гл. д. ▸ Понуждать, склонять къ чему либо. ◂ Нужда и бѣдность побуждаютъ большую часть людей къ трудамъ.

САР-1 ‹Побужда́ю›, ешь, побуди́лъ, жда́ть, ди́ть. гл. д.
Понуждаю, поощряю кого къ чему.
‹Что тебя побудило вдаться въ сію опасность?›
→САР-1 т.1, с.371

чс *

gr побуди́ти: V,pf,tran; :