прибѣжа́ти [прибежати]
ГлтНЗ (καταφεύγειν, perfugere) – прибежать, убежать. Деян 14:6□ ᲂу҆вѣ̑дѣвша же прибѣго́ста (убежали) во гра́ды лѷкаѡ́нскїѧ, въ лѵ́стрꙋ и҆ де́рвїю, и҆ во ѡ҆крє́стныѧ и҆́хъ.
чс *
gr прибѣжа́ти: V,pf,intr; :