ѡ҆сѣдла́ти

ѡ҆сѣдла́ти [оседлати]

САР-1 ‹Сѣдла́ю›, ешь, осѣдла́лъ, осѣдла́ю, сѣдла́ть и осѣдла́ть. гл. д.
Положивши сѣдло на лошадь подпругами къ ней прикрѣпляю.
‹Осѣдла осла тому пророку›. 3. Цар. XIII. 23.
‹Осѣдлайте ми осла, и осѣдлаша›. Тамъже 27.
→САР-1 т.5, с.1028

чс *

gr ѡсѣдла́ти: V,pf,tran; :