ѹ҆миротвори́ти

ѹ҆миротвори́ти [умиротворити]

СЦРЯ ‹миротвори́ти› ‹рю̀›, ‹ри́ши›, гл. ср. Церк. ▸ Примирять, водворять миръ, возстановлять согласіе. ◂ Обличаяй со дерзновеніемъ, миротворитъ. Притч. X. 10.

СЦРЯ ‹умиротвори́ть› сов. гл.миротвори́ть›.

чс *

gr умиротвори́ти: V,pf,tran; :