вїнолї́й
вїнолї́й [винолий]
СЦРЯ ‹винолі́й› ‹я›, с. м. Церк. ▸ Тоже, что ‹виноче́рпій›. ◂
Фл ‹Винолиятель›, ‹винолий›. Совр. нет. ▸ Виночерпий. ◂ ВМЧ, Дек., 1170. Микл.
чс -
вїнолї́й [винолий]
СЦРЯ ‹винолі́й› ‹я›, с. м. Церк. ▸ Тоже, что ‹виноче́рпій›. ◂
Фл ‹Винолиятель›, ‹винолий›. Совр. нет. ▸ Виночерпий. ◂ ВМЧ, Дек., 1170. Микл.
чс -