мно́гїй

мно́гїй [многий]


od пространный


Сд пространный, πολύς: и̃ ввестѝ и҆́хъ въ зе́мли бла́гꙋ и҆ мно́гꙋ и ввести их в землю хорошую и пространную (Исх 3, 8□).


ГлтНЗ ‹Мно́гъ› (‹Многїй›) (πολύς, multus) – многий: больший (в большом количестве). Мф 2:18□ слы́шанъ бы́сть – и҆ во́пль мно́гъ.


чс 29 ВЗ=1 МнП=1 МнК=5 ТрП=8 Трб=1 СлП=1 Проч=5


gr мно́гій: A; plen,sg,m,nom/acc

См· мно́жайшїй мно́зѣ мно́жайше мно́зи мно́жае