мно́гїй
мно́гїй [многий]
od пространный
Сд пространный, πολύς: и̃ ввестѝ и҆́хъ въ зе́мли бла́гꙋ и҆ мно́гꙋ и ввести их в землю хорошую и пространную (Исх 3, 8□).
ГлтНЗ ‹Мно́гъ› (‹Многїй›) (πολύς, multus) – многий: больший (в большом количестве). Мф 2:18□ слы́шанъ бы́сть – и҆ во́пль мно́гъ.
чс 29 ВЗ=1 МнП=1 МнК=5 ТрП=8 Трб=1 СлП=1 Проч=5