мно́гїй
мно́гїй [многий]
od пространный
Сд пространный, πολύς: и̃ ввестѝ и҆́хъ въ зе́мли бла́гꙋ и҆ мно́гꙋ и ввести их в землю хорошую и пространную (Исх 3, 8□).
чс 29 ВЗ=1 МнП=1 МнК=5 ТрП=8 Трб=1 СлП=1 Проч=5
gr мно́гій: A; plen,sg,m,nom/acc
См| мно́зи мно́зѣ мно́жае мно́жайшїй