показꙋ́ющїй

показꙋ́ющїй [показующий]

ГлтНЗ ‹показꙋ́ющь› (ἐπιδεικνύμενος, ostendens: ἀποδεικνύς, ferens; δεικνύς, qui ostendebat) – показывающий. Деян 9:39 и҆ показꙋ́ющѧ (ἐπιδεικνύμεναι, показывая) ри̑зы и҆ ѻ҆дє́жды, є҆ли̑ка творѧ́ше, съ ни́ми сꙋ́щи, се́рна.

чс 18 Акф=2 Проч=4

gr пока́зовати: V,ipf,tran; partcp,praes,act,plen,sg,m,nom/acc

См| пока́зовати