ѡ҆сїѧ́ти

ѡ҆сїѧ́ти [осияти]

СЦРЯ ‹осіява́ть› ‹ва́ю›, ‹ва́ешь›; ‹осія́ть›, гл. д. ▸ Освѣщать сіяніемъ. ◂ Осіялъ насъ радостнымъ свѣтомъ дня сего. Мол. утрен.

САР-1 ‹Осіява́ю›, ешь, осія́лъ, осія́ю, ва́ть, осія́ть. гл. д.
Освѣщаю сіяніемъ.
‹Осіять солнечнымъ свѣтомъ›.
→САР-1 т.5, с.461

чс 6 МнС=1 МнК=2

gr ѡсія́ти: V,pf,tran; inf

См| ѡ҆сїѧ́нный