подчинѧ́ти

подчинѧ́ти [подчиняти]

САР-1 ‹Подчиня́ю›, ешь, подчини́лъ, ню̀, ня́ть, ни́ть. гл. д.
Дѣлаю кого зависимымъ отъ другаго.
‹Подчинить кого власти чьей›.
→САР-1 т.6, с.759

чс 1

gr подчиня́ти: V,ipf,tran; :