терза́тисѧ

терза́тисѧ [терзатися]

САР-1 ‹Терза́юсь›, ся, ешься, терза́ться. гл. стр.
1) Терзаемъ бываю.
2) * Мучуся, великое безпокойство сношу, терплю.
‹Терзаться совѣстію›.
‹Терзаться печалію, стыдомъ›.
→САР-1 т.6, с.100

чс 1 ВЗ=1

gr терза́тися: V,ipf,intr,med; inf