ѡ҆шарѧ́ти
ѡ҆шарѧ́ти [ошаряти]
СЦРЯ ‹ошаря́ти› ‹ря́ю›, ‹ря́еши›; ‹оша́рити›, гл. д. Стар. ▸ Окрашивать. ◂ Убозіи суть иже багряницу Цареву ошаряютъ. Ефр. Сир. 396.
Алекс ‹ошаря́ти›, ряю, еши, красить, покрывать краскою. Ефр: Сир: 396. на об. Иже багряницу цареву ошаряютъ.
чс *
gr ѡшаря́ти: V,ipf,tran; :