ѡ҆шарѧ́ти

ѡ҆шарѧ́ти [ошаряти]


СЦРЯ ‹ошаря́ти› ‹ря́ю›, ‹ря́еши›; ‹оша́рити›, гл. д. Стар. ▸ Окрашивать. ◂ Убозіи суть иже багряницу Цареву ошаряютъ. Ефр. Сир. 396.


Алекс ‹ошаря́ти›, ряю, еши, красить, покрывать краскою. Ефр: Сир: 396. на об. Иже багряницу цареву ошаряютъ.


чс *


gr ѡшаря́ти: V,ipf,tran; :