ѡ҆зарѧ́тисѧ
ѡ҆зарѧ́тисѧ [озарятися]
Фл ‹Озаряться›, ‹озариться›. ▸ Освещаться. ◂ Евх. 2 б 10. Мин. 1097 г., Ноябрь, 108.
САР-1 ‹Озаря́юсь›, ‹ся›, ешися, ри́лся, рю́ся, ри́ться, ря́ться. гл. стр. Сл.
Освѣщаюсь блистаніемъ.
‹Озарился лучами истинны›.
→САР-1 т.3, с.18
чс 4 Окт=1 МнК=1 Проч=1
gr ѡзаря́тися: V,ipf,intr,med; inf