дѣ́йствꙋющїй

дѣ́йствꙋющїй [действующий]


Фл ‹Действующий›, прич., прил. ▸ Находящийся в действии. ◂ Супр., 569, 6. Усп. сб., 82 г.


чс 3 МнК=1 Проч=1


gr дѣ́йствовати: V,ipf,intr; partcp,praes,act,plen,sg,m,nom/acc

См| дѣ́йствовати дѣ́йствꙋемый