ѡ҆́брꙋчь

ѡ҆́брꙋчь [обручь]


Дч* сущ. браслет, кольцо на руке. ꙗ҆́коже ѡ҆́брꙋчь на деснѣ́й мы́шцѣ є҆гѡ̀ (Сир. 21, 24).


САР-1 ‹Обру́чъ›, ча. с. м. Сл.
Кольцо.
‹Якоже обручъ на деснѣй мышцѣ его›. Сирах: XXI. 24.
→САР-1 т.5, с.218


чс 1


gr ѡ́бручь: S,m,inan; sg,nom/acc